- жалітися
- —————————————————————————————жалі́тисядієслово недоконаного виду
Орфографічний словник української мови. 2005.
жалітися
Смотреть что такое "жалітися" в других словарях:
жалітися — [жал’і/тиес а] л і/йус а, л і/йеіс :а, л і/йеіц :а, л і/йуц :а … Орфоепічний словник української мови
жалітися — і/юся, і/єшся, недок. 1) Висловлювати невдоволення ким , чим небудь; скаржитися. 2) Висловлювати або подавати жалобу; скаржитися кому небудь на когось. || розм. Наговорювати кому небудь на когось … Український тлумачний словник
жаління — I я, с. Дія за знач. жалити. II я, с., розм. 1) Почуття жалю, смутку; співчуття. 2) Дія за знач. жалітися 1) … Український тлумачний словник
пожалітися — і/юся, і/єшся. Док. до жалітися … Український тлумачний словник
розжалітися — і/юся, і/єшся, док., розм. рідко. 1) Те саме, що розжалобитися. 2) Почати жалітися (у 1 знач.) … Український тлумачний словник
вижалітися — дієслово доконаного виду розм … Орфографічний словник української мови
скиглити — лю, лиш, недок. 1) Підвивати, жалібно чи радісно повискувати (про собак та інших тварин), скавучати. || Видавати звуки, що нагадують плач (про птахів). || розм. Жалібно плакати (про людину). || що і без додатка, розм. Тужливо, сумно співати,… … Український тлумачний словник
скыглити — скыглю, лиш, Пт. Жалібно або радісно повискувати; підвивати, скавучати; набридливо жалітися … Словник лемківскої говірки
кривдитися — джуся, дишся і рідко кривдува/тися, у/юся, у/єшся, недок., на кого, рідко чим і без додатка, розм. 1) Те саме, що ображатися. 2) Жалітися (у 1 знач.), скаржитися … Український тлумачний словник
бідкатися — аюся, аєшся, недок. 1) Висловлювати жаль, скаржитися, жалітися, плакатися. 2) з оруд. в. без прийм. і з прийм. над, за, про і т. ін. Бути стурбованим чим небудь; журитися, сумувати. 3) без додатка і з род. в. з прийм. за, коло, біля. Дбати про… … Український тлумачний словник
